ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ, ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ЖИТТЄВОЮ МЕТОЮ

Гуляєва Г.Б.
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ

Ключевые слова: , , ,


Рубрика: Психология

Библиографическая ссылка на статью:
Гуляєва Г.Б. Психологічні особливості самореалізації особистості студентів, її зв'язок з життєвою метою // Психология, социология и педагогика. 2012. № 9 [Электронный ресурс]. URL: http://psychology.snauka.ru/2012/09/1056 (дата обращения: 28.09.2017).

Просмотреть статью на английском языке

Завдяки процесу індивідуальної самореалізації відбувається включення одиничної людини до суспільних відносин, тому проблема самореалізації особистості належить до засадничих проблем людського буття. Актуальність дослідження процесу самореалізації особистості в умовах сучасного трансформованого суспільства обумовлена, як, потребою в ефективній адаптації до змін соціального середовища, так і – потребою суспільства в найбільш повній актуалізації і розкритті творчого потенціалу громадян. У широкому розумінні, в основі проблеми самореалізації особистості лежить фундаментальна суперечність між суспільним та індивідуальним буттям. Конкретизуючи цю суперечність відповідно до принципу гуманістично-спрямованої організації соціально-філософського знання, можна виділити прикладну проблемну ситуацію, яка полягає в нез’ясованості параметрів оптимальної інтеграції внутрішнього змісту особистості у нестабільному соціальному просторі. Однак, проблема самореалізації особистості в соціальних умовах на сьогодні залишається недостатньо розробленою. Не вистачає опрацьованих методологічних підходів до її дослідження, розробок певних моделей самореалізації особистості в історичному контексті, праць, які б розкривали особливості індивідуальної самореалізації на різних етапах розвитку соціуму.

Глибокі соціально-політичні, духовні й економічні зрушення, що відбуваються в суверенній, демократичній Україні, потребують суттєвих змін у системі підготовки молоді, спроможної брати активну участь у будівництві сучасної держави. Це потребує виховання молодих людей, здатних спиратися на власні сили, власний розум і волю.

Сьогодні проблемі самореалізації особистості також приділяють увагу зарубіжні і вітчизняні науковці, зокрема теоретичні основи проблеми самореалізації особистості висвітлюються в дослідженнях зарубіжних психологів А. Маслоу і К. Роджерса [13, 16]. Педагогічні аспекти самореалізації як активної пізнавальної і творчої діяльності розкриваються у працях сучасних вітчизняних науковців – В. Андрєєва, А. Бойко, І. Іванова, Л. Когана, М. Лазарєва, Л. Левченко, В. Лозової, В. Муляра, Л. Рибалко, Л. Сохань та інших учених. Інтерес для цього дослідження мають також праці, в яких розглядаються питання самореалізації особистості у зв’язку із самоактуалізацією (О. Ларіна), самопізнанням (Ю. Орлов), саморозвитком (Н. Бітянова, О. Кисельова, Л. Коган, С. Маринчак). Положення антропологічного підходу до феномена самореалізації людини розглядали такі вітчізняні вчені (В. Андрущенко, Г. Батищев, Б. Гершунський, К. Гольдштейн, Л. Коган, О. Лосєв, А. Маслоу, К. Роджерс та інші); ідеї представників гуманістичної психології про самореалізацію як одну з найвищих потреб людини (К. Гольдштейн, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл та інші); психологічна теорія діяльності, що пояснює механізм самореалізації людини (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші) [4, 6, 9, 13, 15, 16, 19, 21].

Період юнацтва: від 16 до 22—23 років є найбільш вирішальним у житті людини, коли остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямків пошуків самореалізації на інших вікових етапах. Серед головних проблем на цьому віковому етапі можна назвати пошук смислу власного існування, своєї необхідності у житті; бажання особистого щастя, кохання, створення сім’ї; професійне самовизначення, можливості самореалізації своїх здібностей тощо [8, 17]. Проблема професійного самовизначення майже завжди поєднується з проблемою більш глобальної життєвої перспективи. Це не лише створення сім’ї, працевлаштування, квартирне питання. Це й суто глибинні, внутрішні проблеми самопізнання, самореалізації, самотворення. Формування життєвих планів — найхарактерніша риса юнацтва. Людина узагальнює цілі, які перед собою ставить, ієрархізує мотиви діяльності, що складає усталене ядро ціннісних орієнтацій. Життєва перспектива включає усю сукупність обставин та умов життя, що сприяють оптимальному особистісному просуванню, саморозвитку, самоактуалізації. Відмінності в різновиді перспектив зумовлені прагненням молодих людей до реалізації себе, у тих сферах життя, що найбільшою мірою відповідають їх ціннісним орієнтаціям. Головна проблема формування життєвої перспективи молоді — це не дефіцит «перспективного» погляду на майбутнє життя, що характерне для старшого покоління, а радше неузгодженість віддалених життєвих цілей з актуальною життєвою ситуацією та найближчими життєвими планами [1-3, 6-11, 15,18, 20]. Соціально-економічні, політичні, духовні процеси, що відбуваються останніми десятиріччями в сучасному українському суспільстві, позначилися на ціннісних змінах світогляду, поведінки, життєвих стратегій молоді, частиною якої є студенти [17].

Мета роботи: дослідження реалізації життєвої мети як механізму самореалізації особистості студента.

Для досягнення мети нашого дослідження ми поставили собі за необхідність вирішити наступні задачі:

·        Визначення складових поняття самореалізації і її особливостей у юнацькому віці (теоретичний аналіз проблеми);

·        Дослідження структури ціннісно-змістової і мотиваційно-потребової сфери студентів в системі особистостісної самоактуалізації;

·        Дослідження індивідуальних психологічних характеристик студентів, що визначають значимі для самоактуалізованої особистості якості.

·        Виявлення зв’язку ціннісно-змістової, мотиваційно-потребової сфери особистості та характерологічних якостей з показниками самоактуалізації особистості студентів.

Об’єкт дослідження – особистісна самореалізація студентів, її рівень.

Предмет дослідження – ціннісно-смислові і мотиваційно-потребові компоненти самореалізації особистості студентів.

Методи та методика дослідження. Нами був проведений констатуючий експеримент з метою визначення компонентів і ступеню самореалізації особистості студентів на базі І курсу факультету технологічного обладнання і систем управління Київського Національного Університету Технології і Дизайну.

З метою визначення компонентів самореалізації особистості студентів були використані наступні методики [12, 14]:

·          Для дослідження особистісних якостей студентів ми використовували наступні методики: Тест Кеттела «16PF».

·          Для дослідження рівня самооцінки студентів ми використовували наступну методику: Особовий диференціал.

·          Для діагностики мотиваційно-потребової сфери особистості студентів ми використовували наступні методики: Оцінка задоволеності потреб методом парних порівнянь (методика В.В. Скворцова)

·          Для дослідження ціннісно-змістової сфери, життєвих цілей студентів використані методики : Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича;

·           Для вимірювання рівня самоактуалізації студентів ми використовували наступну методику: Методика самоактуалізаційний тест (САТ)

Організація дослідження.Емпіричне дослідження було проведено на базі факультету Київського Національного Університету Технологій і Дизайну (КНУТД). В дослідженні брали участьстуденти 1 курсу. Загальна кількість склала 35 осіб, з них 25 – хлопці і 10 – дівчата. Віковий склад досліджуваних від 17 до 19 років. Форма проведення експерименту – групова.

Результати досліджень.

За отриманими даними характерологічного аналізу нами встановлено, що для студентів 1 курсу у галузі «людина-техніка» характерні наступні індивідуально-психологічні особливості: самостійність, замкнутість, відокремленість, обережність, критичність, самовпевненість, низька чутливість, реалістичність суджень, розумність, практичність, не сентиментальність, мужність, відповідальність, практичність і логічність дій, середній ступінь товариськості, активність, емоційність, самоаналіз, середній рівень інтелектуальних здібностей, відстоювання своїх ідей, точність, об’єктивність, недовірливість, скептичність, холодність, легкість у спілкуванні, неуважність, емоційна нестабільність, середній рівень лідерських якостей, життєрадісність, безпечність, сміливість, вміння підкорятися правилам, напруженість, занепокоєння планами.

 

Рис.3.1. Середні показники за методикою Кеттела

Проаналізувавши отримані дані ми склали наступну схему ієрархізації потреб студентів, починаючи із найбільш задоволеної і до задоволеної найменше.

Схема 3.1. Ієрархія потреб студентів (середні показники):

Потреба у безпеці

Матеріальні потреби

Потреба у визнанні

Соціальні потреби

Потреба у самоактуалізації

Таким чином, за отриманими даними студенти мають середній рівень незадоволеності потреб та в діапазоні «середнього рівня незадоволеності» найбільш акцентованою є потреба в самоактуалізації.

Проведена діагностика ціннісних орієнтацій особистості за тестом Рокіча дала змогу скласти ієрархію цінностей студентів дослідної групи. За нашими дослідженнями, категорія «Конкретних цінностей» (здоров’я, наявність вірних друзів, матеріально забезпечене життя) переважає над категорією «абстрактних цінностей» (любов, свобода, творчість), а «цінності особистого життя» другорядні по відношенню до цінностей «професійної самореалізації». Тобто, студенти досліджуваної групи за головне у своєму житті визначають самоактуалізацію у особистому житті, тобто наявність міцного матеріального базису і задоволеність соціальних потреб. До своїх цілей вони прямують ставлячи на перше місце «етичні»,  «альтруїстичні» цінності і цінності «прийняття інших людей». Суспільне для них стоїть на більш високому щаблі, ніж «індивідуалістичне самоствердження». Відповідно до рівнів реалізації, які визначила Коростильова Л.О.[9], студенти знаходяться на 3 рівні самореалізації «Рівні реалізації ролей і норм в ближньому оточенні, соціумі». По типології К. О. Абульханової-Славської, яка створена за допомогою зведення типологій, рівень реалізації ролей і норм у соціумі співвідноситься з представниками третього типу (прагматиками), які здатні конкретно сприймати соціальні проблеми, при цьому чіткість уявлень має місце разом з їх значущістю [1]. Для цього рівня є типовою ситуативна адаптація, коли прогнози носять ситуативний характер. Реалізація ролей і норм в соціумі здійснюється на тлі внутрішнього складного і зовні легкого світу людини за допомогою ціннісного хвилювання. «Суб’єктові досить здійснити вибір, прийняти рішення, а його реалізація гарантована легкістю зовнішнього світу» [3]. За принципами О. О. Кроніка [10] по рівням самореалізації особи (рівень соціальних ролей і норм) співвідноситься з третім принципом, згідно якому людина прагне до створення ясної, зрозумілої картини світу, такою, що дозволяє йому легко пояснювати і прогнозувати життєві події, даний рівень можна зіставити з представленням життєвого світу як внутрішньо складного і зовні простого. Класифікація, що стосується творчої своєрідності людини, а саме індивідуальної своєрідності і творчої активності як застави прояву нових можливостей самореалізації за Варламовою Є. П. і Михайловою Ю.Н. [2] Для третього рівня – реалізації ролей і норм в соціумі типова життєва орієнтація пасивної індивідуальності, коли формування людини носить випадковий характер. Індивідуальна своєрідність визначається в основному не його зусиллями, а зовнішніми обставинами.

Особистісна перспектива відображає рівень зрілості особистості, тобто в даному випадку соціальну, потенціал розвитку, здатність до організації часу власного життя. Життєва перспектива включає усю сукупність обставин та умов життя, що сприяють оптимальному особистісному просуванню, саморозвитку, самоактуалізації [1]. Таким чином, уявлення про майбутнє досліджуваних пов’язані з домаганнями у сфері особистісного життя (здоров’я, кохання, друзі). Таким чином у молодих людей переважають, прагматичні та пізнавальні мотиви і мотиви соціальної ідентифікації, спрямовані до реалізації себе в набутті певного статусу в суспільстві (см. схема).

Схема. Життєві цілі студентів (мотиваційно-змістова сфера), (усереднені показники).

Проведений нами кореляційний аналіз виявив наявність кореляційного зв’язку між середніми показниками Мотиваційно-потребової сфери і мотиваційно-змістової сфери виявив найбільш значимі кореляції між потребою у безпеці та «впевненістю у собі» (r = – 0,474 (p<0,01)) та потребою у самоактуалізації і «активним, діяльним життям» (r = 0,476 (p<0,01)).

Дослідження показали, що середній рівень самоактуалізації особистості за базовими шкалами корелює з наступними  особистісними якостями: Н «сміливість» (r = -0,398 (p<0,05)), Q1 «радикалізм» (r = 0,415 (p<0,05)); Q2 «самостійність» (r = 0,349 (p<0,05)), Q4 «напруженість» (r = -0,419 (p<0,05))

Таким чином, встановлені зв’язки характеризують студентів, як достатньо сміливих, активних, впевнених у собі. Вони мають сталі погляди і ідеї, приймають тільки випробуване часом, з сумнівом відносяться до нових ідей, довіряють авторитетам, незалежні, самостійні, вони з власної ініціативи не шукають контакту з оточуючими, вважають за краще робити все самі: самі приймають рішення, самі добиваються їх виконання, самі несуть відповідальність. Вони не потребують «почуття ліктя», схвалення та підтримку з боку, зібрані, енергійні, наполегливі, напружені, мають підвищену умотивованість, емоційну нестійкість, нетерплячість.

Виявлено, що середній рівень самоактуалізації особистості студентів за базовою шкалою «підтримка» корелює із мотиваційно-потребовою сферою за ступенем задоволеності наступних потреб: Соціальні потреби,  r =  0,341 (p<0,05), потреби у визнанні, r = – 0,444 (p<0,01) та потреби у самоактуалізації,  r =  0,453 (p<0,01).

За базовими шкалами показників самоактуалізаії особистості встановлені кореляційні зв’язки із сферою життєвих (термінальних) цілей: показники за базовою шкалою «компетентність в часі» корелювали із ТЦ 3 «здоров`я (фізичне і психічне)» (r = -0,338 (p<0,05)); та ТЦ 8 «друзі»(наявність хороших вірних друзів) (r = 0,353 (p<0,05); По шкалі «підтримка» була виявлена негативна кореляція ТЦ 17 «творчість» (можливість творчої діяльності) (r = -0,356 (p<0,05)).

Таким чином, рівень самоактуалізації студентів першого курсу у галузі «людина-техніка» відповідає середньому. Спрямованість мотиваційно-змістових утворів особистості, що відіграють спрямовуючу і спонукальну роль в процесі самореалізації особистості в юнацькому віці мають в основному пізнавальний та прагматичний контекст та спрямовані на соціальну ідентифікацією особистості. Мотивування у зоні професійно-привабливої діяльності другорядна по відношенню до досягнень у особистісній сфері (здоров’я, любов, друзі) і недостатньо сформоване.


Библиографический список
  1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
  2. Варламова Е.П., Михайлова Ю.Н. Жизненный путь как творческий акт // Психологические проблемы самореализации личности. Вып./ Под ред. Л.А. Головей , Л.А. Коростылевой. СПб., 1999.
  3. Василюка Ф. Е. Жизненный мир и кризи: типологический аналіз кризисних ситуацій // Психологический журнал.- 1995. – №3.
  4. Вахромов Е.Е. «Самоактуализация и жизненный путь человека» (інтернет ресурс)
  5. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации. – М.: Международная педагогическая академия, 2001.
  6. Горностай П.П. «Готовность личности к саморазвитию как психологическая проблема» в сборнике: Проблемы саморазвития личности: методология и практика. – Сб. науч. трудов. Депонировано в ИНИОН АН СССР № 42525 от 27.07.1990 г. – С. 126-138.
  7. Жизненный путь личности (Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования). Киев, 1987.
  8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000. Кон И.С. Психология ранней юности. Москва,1989.
  9. Коростылева Л. А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – 292 с.
  10. Кроник А.А. Психологические основания индивидуальных стилей личности // Стиль жизни – Киев – 1982.
  11. Леонтьев Д. А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феномено­логия ценностной регуляции деятельности //Вести. Моск. ун-та. Сер. 14 Психология 1996. № 4.
  12. Лучшие психологические тесты / сост. М.В.Оленникова. – М.:АСТ; СПб.: Сова, 2010. – 639 с.
  13. Маслоу. А.Г. Самоактулизация. Самоактуализированные Люди: Исследование психологического здоровья (Мотивация и личность, Гл.11, Спб., 1999; Перевод А.М.Татлыбаевой;  Гл.11, Спб., 1999; OCR: Ихтик.
  14. Настольная книга практического психолога / сост. С.Т. Посохова, С.Л. Соловьева. – М.: АСТ: ХРАНИТЕЛЬ; СПб.: Сова, 2008. – 671 с.
  15. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
  16. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М., 1994.
  17. Социальный облик молодежи (на материалах Украинской ССР)/ А. И. Вишняк, Н. Н. Чурилов, С. А. Макеев и др. – К.: Наукова думка, 1990. – С.
  18. Титаренко В.А. Життєві домагання особистості: феноменологічний та структурно-функціональний підходи // Психологія і суспільство. – 2004. – № 4. – с.128-145.
  19. Франкл В.Э. Основы логотерапии. Психотерапия и религия – Спб: Речь, 2000.
  20. Чудновский В.Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от «внешнего» и «внутреннего» // Психологический журнал.- 1995.- №2.
  21. Angyal A., Foundations for science of personality. N.Y., 1941.

References
  1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
  2. Варламова Е.П., Михайлова Ю.Н. Жизненный путь как творческий акт // Психологические проблемы самореализации личности. Вып./ Под ред. Л.А. Головей , Л.А. Коростылевой. СПб., 1999.
  3. Василюка Ф. Е. Жизненный мир и кризи: типологический аналіз кризисних ситуацій // Психологический журнал.- 1995. – №3.
  4. Вахромов Е.Е. «Самоактуализация и жизненный путь человека» (інтернет ресурс)
  5. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации. – М.: Международная педагогическая академия, 2001.
  6. Горностай П.П. «Готовность личности к саморазвитию как психологическая проблема» в сборнике: Проблемы саморазвития личности: методология и практика. – Сб. науч. трудов. Депонировано в ИНИОН АН СССР № 42525 от 27.07.1990 г. – С. 126-138.
  7. Жизненный путь личности (Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования). Киев, 1987.
  8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000. Кон И.С. Психология ранней юности. Москва,1989.
  9. Коростылева Л. А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – 292 с.
  10. Кроник А.А. Психологические основания индивидуальных стилей личности // Стиль жизни – Киев – 1982.
  11. Леонтьев Д. А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феномено­логия ценностной регуляции деятельности //Вести. Моск. ун-та. Сер. 14 Психология 1996. № 4.
  12. Лучшие психологические тесты / сост. М.В.Оленникова. – М.:АСТ; СПб.: Сова, 2010. – 639 с.
  13. Маслоу. А.Г. Самоактулизация. Самоактуализированные Люди: Исследование психологического здоровья (Мотивация и личность, Гл.11, Спб., 1999; Перевод А.М.Татлыбаевой;  Гл.11, Спб., 1999; OCR: Ихтик.
  14. Настольная книга практического психолога / сост. С.Т. Посохова, С.Л. Соловьева. – М.: АСТ: ХРАНИТЕЛЬ; СПб.: Сова, 2008. – 671 с.
  15. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
  16. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М., 1994.
  17. Социальный облик молодежи (на материалах Украинской ССР)/ А. И. Вишняк, Н. Н. Чурилов, С. А. Макеев и др. – К.: Наукова думка, 1990. – С.
  18. Титаренко В.А. Життєві домагання особистості: феноменологічний та структурно-функціональний підходи // Психологія і суспільство. – 2004. – № 4. – с.128-145.
  19. Франкл В.Э. Основы логотерапии. Психотерапия и религия – Спб: Речь, 2000.
  20. Чудновский В.Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от «внешнего» и «внутреннего» // Психологический журнал.- 1995.- №2.
  21. Angyal A., Foundations for science of personality. N.Y., 1941.


Все статьи автора «Anna_Gulaeva»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться: